Без тепла: Чому в Кернеса не доходять руки до гнилих тепломереж у Харкові

У Харкові навіть за місяць від початку опалювального сезону частина будинків залишається без тепла та гарячої води.

16 листопада під стінами мерії Геннадія Кернеса активісти невдало намагалися організувати пікет змерзлих харків’ян. Із близько 25 учасників акції протесту тільки одна харків’янка виявилася мешканкою будинку, де немає опалення. Це, умовно кажучи, дало підстави чиновникам заявляти про «перемогу» над комунальними проблемами (насправді, ні).

Тільки за офіційною статистикою Харківської ОДА в місті Харкові станом на 16 листопада без опалення залишалися 62 багатоповерхові будинки – це кілька тисяч городян. Чому вони не вийшли на пікет, версії команди Кернеса та активістів розбігаються. Якщо перші, заплющуючи очі навіть на свої дані про відключені від тепла будинки, говорять, що проблеми й незадоволених не існує, то другі вважають, що причиною пасивності громадян був невдалий час акції протесту – 10 ранку буднього дня. При цьому ані перша, ані друга причина не відкидає об’єктивних даних: кілька десятків будинків Харкова не опалюються повністю, частково або періодично, до 200 багатоповерхівок уже кілька місяців не мають гарячої води.

Опалення – ніщо, імідж – все

Юрист «Харківського антикорупційного центру» Володимир Рисенко підкреслює, що харківська мерія відкидає навіть офіційну інформацію з сайту комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі – ХТМ) про відключені від постачання будинки.

«Проблема залишається актуальною, тому що станом на позавчора (14 листопада, – ред.) були без опалення 142 будинки, станом на вчорашній вечір (15 листопада, – ред) – 62 будинки. При чому це дані з сайту ХТМ. Андрій Іванович Руденко (заступник мера, – ред.) сьогодні спочатку визнавав, що там 30 будинків, потім взагалі сказав, що без опалення лише три будинки й один – на половину стояки не працюють. Це не відповідає дійсності, тому що всі дані про кількість будинків, що досі не можуть підключити до опалення, – з офіційного сайту ХТМ, і ці дані набагато більше, ніж офіційно визнає міська рада», — вважає Отсенко.

Хибні пріоритети – основна причина занепаду теплових мереж Харкова, переконаний активіст. За його словами, мерія Кернеса охоче витрачає сотні мільйонів гривень на іміджеві проекти, ігноруючи при цьому об’єктивні показники зношеності систем.

Це склалося, тому що незмінювана десятиліттями міська влада поставила своїм пріоритетом іміджеві проекти. Той же Сад Шевченка, на який викинули 600 млн грн, і не можуть його досі ввести в експлуатацію, він досі стоїть у будівельних парканах. Скільки ще грошей піде, щоб його довести до розуму, невідомо. А на ремонт труб виділено 140 млн грн, і їх по факту не можуть освоїти, нема кому працювати, тому що зарплата слюсарів – 7 тис. грн. Вони розбігаються, виїжджають до Польщі. Міська влада не підвищує зарплату у власних комунальних підприємствах», — наголошує він.

Рисенко звертає увагу, що радником мера Геннадія Кернеса планують призначити такого собі Володимира Бузинова. Чоловік має брати участь у переговорах про отримання кредитів від міжнародних фінансових установ. Однак, наголошує член антикорупційного центру, Бузинов фігурує у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із розкраданням кредитних коштів Укрексімбанку. «Тобто людину, що була замішана в розкраданні кредитів Укрексімбанку, Харківська міська рада планує призначити радником Харківського міського голови курувати ті ж самі питання», — обурюється Рисенко, додаючи, що й без цього ХТМ закуповує витратні матеріали дуже часто за значно завищеними цінами.

«Перспектива вкрай сумна. Якщо ви 10 років не вкладаєте гроші в реконструкцію мереж, то виправити цю ситуацію за один сезон неможливо в принципі. Ситуацію потрібно вирішувати комплексно. Або переходити на індивідуальне опалення та переводити на нього ті райони, куди магістралі дуже витратно ремонтувати, або, якщо ми залишаємо центральне опалення, то зараз потрібно активно реконструювати мережі. Для цього потрібно зберегти існуюче КП, я маю на увазі штат: слюсарів, зварювальників, принаймні тих, котрі ще є», — підсумував Рисенко.

Добавить комментарий