Від дворянських балів до кінного заводу: Яким був знищений вогнем Слобожанський Версаль
Коли був зведений та чим прославився знищений вогнем найстаріший палац Слобожанщини – садиба Шидловських
Ця світлина зроблена у березні 2017 року. Такою була знищена нині будівля палацово-паркового комплексу в Старому Мерчику. Садиба Шидловських – найстаріша на Харківщині. Колись її називали «Слобожанським Версалем».
Цей палацово-парковий комплекс є – чи скоріше був – пам’яткою архітектури національного значення. Та з 1997 року він приходив у занепад: з палацу виселили ветеринарний технікумс, споруду більше не використовували, тож вона була буквально кинута на призволяще. В ніч на 16 квітня 2018-го вогонь знищив дах та дерев’яні перекриття головної будівлі комплексу. Гасили полум’я більше доби. Вигоріло все. Вцілів лише фасад.
Палац у Мерчику – єдина будівля в регіоні, яка виконана в стилі французького класицизму. Звідси й назва «Слобожанський Версаль». Комплекс почали будувати ще наприкінці XVII століття, але довершеного вигляду садиба набула у другій половині XVIII століття, коли її власником став харківський статський радник Григорій Шидловський.
Нині достеменно невідомо, хто був архітектором цього комплексу. А от його власника Шидловського називали одним із найшановніших харківських дворян. Палац він перебудував за останніми модними тенденціями. Ансамбль складався з семи об’єктів. Окрім двоповерхового палацу, тут були будівля для прислуги, декілька флігелів, кам’яна церква, парк з альтанками, став зі штучними острівками та місточками. Обійшлося це будівництво Шидлоському в чималу на той час суму – 120 тис. рублів.
У самому палаці було кілька віталень і двоповерховий – двосвітний, оскільки вікна були розташовані у два яруси – бальний зал. Стіни прикрашала вишукана ліпнина.
Ось як описують сад у газеті «Харьковские губернские ведомости» за 1850 рік: «Ви зустрінете в різних місцях саду витонченої архітектури чудові альтанки, павільйони, ротонди, намети. З великого озера проведені в сад ставки чистої води, одухотворені стадом прекрасних лебедів».
Після смерті Шидловського у 1830-х роках його родина продала маєток графу Василю Орлову-Денисову. Потім, у 1871 році, власником унікальної садиби став інженер-залізничник Євген Духнівський. Духівський розумів, що золотий вік дворянства минув, тож маєток перебудували на капіталістичний лад. Ліпнини стало менше. Статуї та вази відправили до підвалів. А в самому маєтку обладнали спиртовий та кінний заводи.
