Між минулим та сьогоденням: Як українці святкували Різдво за «совітів» та без них

7 січня православні українці відзначають Різдво – одне з найважливіших свят для християнського світу, із яким пов’язана низка традицій, звичаїв та обрядів.

Однією з найяскравіших українських різдвяних традицій є колядування, до якого можуть долучитися як діти, так і дорослі. Колядники вітають господарів будинку зі святом, бажають їм здоров’я, достатку та благополуччя.

Колядки та щедрівки, які дійшли до нашого часу, мають не тільки християнське, а й язичницьке коріння. До такої думки дійшли більшість етнографів ще в ХІХ-ХХ столітті. За їхніми словами, християнське величання Ісуса Христа свого часу наклалося на давнє язичницьке славлення Сонця, свято Коляди або Коротуна. Також деяким українським колядкам притаманний оригінальний мотив створення світу птахами-деміургами. Наприклад, в колядці «Ой, як то ще було із нащада світа» синії птахи спускаються на дно моря за піском, з якого згодом постане земля.

Ой, як ще не було ні Землі, ні Неба

А що тільки було та Синєє Море

А посеред Моря Зелений Явір

На Явороньку три Синії Птахи

Три Синії Птахи та Радоньку радять

Та Радоньку радять, як Світ засновати

Та й пірнули Птахи в Світові Глибини

Разом із тим, різдвяні звичаї та обряди не залишалися незмінними і часом залежали від суспільних зрушень. Найяскравішим таким прикладом стало встановлення комуністичного режиму, чиї керманичі палко бажали перекроїти життя мільйонів людей на свій лад. Тому не дивно, що Різдво, як і Новий рік, попали в немилість тодішнього режиму. Мовляв, не гоже правильному та ідеологічно послідовному пролетарію відзначати ворожі буржуазні свята.