Округ №170: Хто виб’є проросійського автомагната Святаша з Харкова
Політичні проекти екс-прем’єра Юлії Тимошенко, або й сама кандидатура «леді Ю» ніколи навіть не наближалася до переможного першого місця
Центр – місто Харків, Московський район.
Опис меж – Московський район м. Харкова (по вулицях Академiка Павлова — парна сторона вiд №130 до №162, Командарма Корка — парна сторона вiд №10 до №22, Дружби Народiв — парна сторона вiд №202 до №246, Гвардiйцiв Широнiнцiв — непарна сторона вiд №93 до №101, Командарма Уборевича, Свiтлiй, Валентинівській, Познанськiй, проспекту Ювілейному — непарна сторона вiд №51 до №63, вулицях Гвардiйцiв Широнiнцiв — парна сторона вiд №14 до №28, Владислава Зубенка — непарна сторона).
Місцезнаходження ОВК — приміщення адміністрації Московського району Харківської міської ради (61001 м. Харків, вул. Юр’ївська, 8).
Кількість виборчих дільниць – 82.
Орієнтовна кількість виборців – близько 158,6 тисячі.
Харківський округ №170 повністю припадає на звичайнісінький спальний район – Салтівку. Проблеми цієї місцевості характерні для будь-якого українського мегаполіса – розбиті внутрішньоквартальні дороги, діряві дахи багатоповерхівок, обшарпані під’їзди, пияцтво та наркоманія, торгівля на стихійних ринках, закриті виробництва тощо. Головним інструментом пропаганди може стати і стає «комунальний популізм», чим користається будь-який представник місцевої еліти. Саме на цьому й виїжджала Компартія та згодом Партія регіонів, до якої організованими рядами вступали чиновники мерії. Немісцеві політики, кандидати, котрі не мають доступу до мерського медіа-ресурсу, котрі не мають представництва у міській раді просто не мають шансів отримати більшість у спальному районі міста-мільйонника. Оскільки тут завжди, незважаючи на щорічні нездійснені обіцянки ремонтувати вбиту інфраструктуру, голосують «за своїх».
Довідка: Згідно довідки ЦВК, в межі 170-го округу під час парламентської кампанії 2014 року входив Московський район міста Харкова. В той же час, під час парламентських виборів 2002 Шевченківський район Харкова входив в межі 171-гоокругу, 2006 та 2007 років – в межі 174-го.
Вибори 1998 року. По одномандатному виборчому округу балотувалися 27 кандидатів. Голова комісії – Юрій Соболєв, заступник голови – Леонід Ватуля, секретар – Віра Трикоза. Явка по округу склала 58,64% (98,9 тисяч громадян). Не підтримали жодного кандидата 7,04% виборців (7 тисяч громадян із тих, котрі отримали бюлетені для голосування).
На марожитарці переміг висунутий блоком СПУ та Селянської партії України безпартійний журналіст Сергій Потімков, який набрав 38,11% (37,9 тис. голосів). За пропорційною системою КПУ набрала 28,04% (27,9 тис. голосів), ПСПУ – 18,15% (18,1 тис. голосів), Партія зелених України – 5,84% (5,8 тис. голосів), СДПУ (о) – 4,81% (4,8 тис. голосів), НДП – 4,37% (4,4 тис. голосів), Народний Рух України – 4,17% (4,1 тис. голосів).
На Харківщині тоді до Верховної Ради обрали комуністів Аллу Александровську, Олексія Лісогорського, Броніслава Райковського, Леоніда Стрижка, Павла Тищенка, Олександра Тіщенка, безпартійних Володимира Алексєєва, пізніше голову СНБО Степана Гавриша, ректора Олександра Бандурку, Інну Богословську, одного з найбільших землевласників на Харківщині Василя Салигіна, Василя Чаговця, члена НДП Анатолія Волока, члена ПСПУ Володимира Стороженка, члена ПЗУ Віталія Шила.
