Україна «поїздатіша» за Польщу: Чому «Укрзалізниця» — це ще не пекло

В нас прийнято сварити все, що пов’язано з державними послугами. В тому числі – «Укрзалізницю». Але виявилося, що наші потяги не тільки дешевші, а й пунктуальніші та зручніші за польські

Журналіст Depo.ua проїхався від Києва до Перемишля і від Перемишля – до Кракова, і дійшов висновку, що в українському потягу почувається в Євросоюзі більше, ніж в польському. На це є декілька причин.

1. Українські потяги спізнюються значно рідше

Маршрут з Києва в Краків через польське містечко Перемишль є дуже популярним, бо прямого залізничного сполучення чомусь досі не налагодили, а витримати більше десяти годин в автобусі (а взагалі 16) здатен не кожен. Власне, оцим «досі не налагодили» багато хто з пасажирів і дорікав «Укрзалізниці», зручно вмощуючись в кріслах «Інтерсіті» до Перемишля.

Потяг відправлявся о шостій ранку, їхати йому належало сім годин і 25 хвилин. Коштувало це 510 гривень.

Відправилися вчасно, частина пасажирів негайно почимчикувала в буфет по каву і хот-доги. Це вже, мабуть, така сама традиція, як в звичайному потязі – варені яйця, огірки і курка, загорнута у фольгу.

В Перемишлі пасажири висипалися на перон, немов горошини зі стручка і знову вишикувалися в рядочок у касу за квитками на потяг до Кракова, (а просунуті – до електронного терміналу, де так само можна купити квиток, якщо хоч трохи розумієш польську мову). Найпросунітіші купили квитки заздалегідь онлайн і спокійно пішли гуляти містом.

Втім, все одно всі зустрілися на пероні і прийнялися зосереджено чекати на потяг. Гучномовець щось промимрив польською, ті, хто в Польші не перший раз, повідомили іншим, що потяг ніби запізнюється на 15 хвилин.

Ми написали саме «промимрив» не тому, що ненавидимо польську, а тому, що гучномовці на вокзалах, мабуть, створювали особи, які ненавидять людство, потяги, туристів і будь-яку мову взагалі.

Обіцяні 15 хвилин пройшли, за ними — ще 15, гучномовець знову промимрив щось, і з того, як рясно зазвучало в натовпі «kurwa» ті, хто ніц не зрозумів з оголошення, здогадалися, що потяг запізнюється ще. На скільки саме?

Оголошення англійською, українською, російською чи будь-якою ще мовою так і не пролунало.

Зрештою, потяг подали із запізненням приблизно в дві години, причепивши наші вагони до поїзда, що слідував на Варшаву через Краків, (але за якимось іншим маршрутом, тому ми їхали не обіцяні три години, а десь на годину більше). Коштувало це близько 700 гривень, також Інтерсіті, також другий клас, тільки сидіння розташовані не одне за одним, а навпроти. Це не так зручно. З переваг — розетка біля кожного сидіння, під час подорожі можна зарядити телефон.

Треба сказати, ніхто з поляків увесь цей час не дивувався і не обурювався, а нам вони пояснили, що запізнення потяга в Польщі – цілком звичайне явище. Мовляв, вже звикли.

А тепер згадайте, коли ви останній раз чекали на потяг в Україні більше десяти хвилин? І як на це реагували пасажири?

2. Українські потяги більш дружні до неукраїномовних пасажирів

Повертаючись до поляків, які розповідали про те, що запізнення потягів в них — звичайне явище: якби не вони, більшість не місцевих пасажирів не сіли би в свій потяг, бо нічого не зрозуміли з оголошення.

З багатослівного оголошення польською мовою, з настільки не чіткою вимовою, що навіть корінним полякам довелося прислухатися.

Та ж сама ситуація повторилася у Кракові, коли почав затримуватися потяг до Перемишля. Гучномовець постійно щось мимрив, не польськомовні метушилися по перону зі своїми валізами, намагаючись зрозуміти, скільки часу чекати і що (kurwa!) сталося.

Жодної інформації англійською. Співробітники вокзалу, полісмени, ще якісь люди в форменному одязі на питання англійською хитали головою, чи кидали кілька фраз польською, на бігу. Де потяг, чи можна сісти в якийсь інший на цьому маршруті – жоден службовець не зупинився і не пояснив.

Ну ok, в нас в Україні теж потяги не міжнародного сполучення оголошуються тільки державною мовою. Але є провідник біля кожного вагону, який дає відповіді на питання щодо квитка, в тому числі – англійською мовою, і вже точно не впустить вас у не ваш потяг.

3. В українських потягах кава смачніша

Оце суб’єктивний пункт і, може, це не так критично. І не так важливо. Але кава, якщо порівнювати польський потяг з Інтерсіті, справді смачніша в нас і вдвічі дешевша (а якщо порівнювати зі звичайними українськими потягами, де подають розчинну каву – то ледь не вдесятеро). В польському потягу пропонується розчинна кава з пакетика, з вершками з пакетика, за вісім злотих (близько 60 гривень).

Звісно, ви можете згадати, що йдеться про Інтерсіті, а решта українських потягів може зніматися в історичних фільмах «без гриму». Згадати про туалети, які поступово наповнюють задушливим смородом половину плацкарту, про незручні сидіння і протяги.

В Польщі теж є старі вагони, подорожуючи в Освенцим ми потрапили в один з таких: там були бордові, ніби оксамитові штори, такі ж сидіння. Під час руху цей транспортний засіб скрипів, рипів і дзеленчав, розеток біля сидінь не було.

Хоча, треба зазначити, прийшов він чітко за графіком.