Фальстарт Е-Тicket в Харкові: Хто заробить на оборудці півмільярда
Розмови про впровадження єдиного електронного квитка в електротранспорті Харкова розпочалися ще перед футбольним Євро-2012
Хедлайнером обіцянок зробити все «по-європейськи» був міський голова Геннадій Кернес. У 2011 році мер заявляв про намір придбати автобуси з електронним кондуктором. У 2012 році в метрополітені повністю перейшли на електронні картки та паперові квитки зі штрих-кодом. Такі ж картки планували впровадити і для наземного електротранспорту, але після проведення Євро-2012 про проект забули. І лише у 2017 році знову дістали з «довгої шухляди».
На початку 2017 року депутати міськради проголосували за втілення концепції з реалізації проекту «єдиного квитка».
І ось, за повідомленнями заступника Харківського міського голови з питань інфраструктури міста Євгена Водовозова, станом на 15 годину 1 грудня 2017 року, тобто в перший день роботи в Харкові системи єдиного квитка «E-ticket», харків’янами було придбано 7,5 тисячі карток для проїзду в наземному електротранспорті.
У мерії ще 1 грудня запевнити, що для півторамільйонного міста старт пройшов успішно. І анонсували, що в метро система запрацює за планом – з 1 січня 2018 року. Однак станом на 31 січня 2018 року загалом придбано 13 тисяч карток для проїзду. Тобто якщо не рахувати ажіотаж у перший день грудня, то за два місяці харків’яни та гості міста придбали лише 5,5 тисячі карток. 90 штук на день. У півторамільйонному місті.
Звісно, що старт системи єдиного квитка «E-ticket» виявився набагато складнішим, ніж припускали в Харківській міськраді. Але спробуємо розібратися, чому ж єдиний електронний квиток у транспорті так «пробуксовує» і чому майже ніхто не користується.
Для цього варто повернутися на 3-4 місяці у минуле. Наприкінці вересня та на початку жовтня раптово та несподівано для всіх автомати з продажу квитків для проїзду на станціях харківського метро перестали приймати 5-гривневі купюри – розплатитися можна було лише купюрами 1 та 2 грн. Це викликало багато напруження, непорозуміння і обговорення серед харків’ян.
За незручну ситуацію вибачався особисто заступник міського голови Євген Водовозов. У КП «Харківський метрополітен» і в мерії запевняли, що така ситуація сталася через те, що підприємство не мало можливості розмінювати в банку 50 тис. грн щоденно. Разом з тим, у відповіді на інформаційний запит журналістів прес-служба Національного банку України повідомила, що потреба регіонів країни в готівці задовольняється, в тому числі в монетах, через банківські установи регіону. А обслуговуючі банки в робочому порядку забезпечують готівковими коштами підприємства різних форм власності.
Також на початку жовтня Водовозов пообіцяв, що у другій половині жовтня в метро з’являться перші апарати з продажу квитків, які будуть приймати всі купюри аж до 500 грн і видавати здачу паперовими грошима. Також заступник Кернеса обіцяв, що на початку 2018 року в метро з’явиться можливість оплатити проїзд за допомогою банківської карти. Але, поки обіцянки залишилися обіцянками.
