За Призом Європи, дріфтуючи: Як у Кернеса «вирішують» транспортні проблеми
Попри тотальну зношеність міської інфраструктури, мер Харкова Геннадій Кернес продовжує вкладати гроші містян у промо-акції
Геннадій Кернес невтомно та на кожному іміджевому заході повторює, що Харків – єдине місто в Україні, що володіє повним комплектом нагород Ради Європи: Дипломом, Почесним прапором, Таблицею Європи та Призом Європи. Щоправда, очільник міста ніколи не уточнював, чи мають ці нагороди якесь відношення до, припустимо, комфорту проживання в Харкові, чи, можливо, вони видані за якимись іншими ознаками та за якісь інші заслуги.
Разом з тим, приблизно половина всіх звернень, які надходять на сайт електронних петицій Харківської міської ради, так чи інакше стосується функціонування транспортної системи міста: від удосконалення роботи громадського транспорту та маршрутної мережі до покращення безпеки та комфорту дорожнього руху. Далеко не всі набирають необхідні 5000 підписів, щоб одразу потрапити на розгляд до мера чи виконавчого комітету міськради, але сам по собі такий вал звернень є серйозним індикатором негараздів, які все частіше проявляються в транспортному господарстві міста.
І йдеться не тільки про чергове підвищення плати за проїзд у громадському транспорті чи встановлення нових світлофорів. Більшість звернень харків’ян викликана тим, що один з найбільших українських мегаполісів досі не має чіткої транспортної стратегії, яка бодай на концептуальному рівні визначала б перспективи і напрямки розвитку транспортної системи Харкова та враховувала реальні потреби населення.
Наприклад, останнім часом харківська влада дуже багато уваги приділяє впровадженню єдиного електронного проїзного квитка в міському електротранспорті. Безпосередньо цим проектом опікується заступник мера з питань транспортної інфраструктури Євгеній Водовозов та директор Департаменту інфраструктури Сергій Дульфан. За їхньою інформацією, в Харкові вже встановлено понад 300 терміналів з продажу E-ticket, триває обладнання валідаторами трамваїв і тролейбусів, на черзі – підключення до цієї системи харківського метрополітену.
А от з автобусами, які працюють на міських маршрутах, все набагато складніше. Ні Кернес, ні його підлеглі, ні інвестор проекту не говорять, коли автобуси будуть підключені до системи E-ticket і чи запрацює ця система на повну силу. Адже проблема не тільки в тому, щоб створити додаткові зручності для пасажирів (насправді це завдання на останньому місці), а в тому, щоб налагодити їх облік, впорядкувати перевезення пільговиків та вивести з тіні величезні фінансові потоки, які існують на ринку міських пасажироперевезень. Бо коли харківський мер звітує, що минулого року Харківським метрополітеном було перевезено 212,9 мільйона пасажирів, в це ще можна повірити. А коли розмова заходить про об’єми перевезень трамваями, тролейбусами та автобусами, то одразу виникає запитання: а як там рахують пасажирів?
Отже, треба гадати, що запровадження єдиного електронного проїзного квитка покаже реальну картину з пасажиропотоками на кожному з міських маршрутів, що дозволить вирахувати їхню рентабельність. Наступним кроком має стати впровадження диференційованої, тобто справедливої, оплати за проїзд у громадському транспорті залежно від кількості зупинок. Але про це міська влада також нічого не каже.
Теоретично всі ці питання мали б бути прописані в Концепції впровадження єдиного проїзного квитка, на яку часто посилаються міські чиновники. Але відшукати цей документ на офіційному сайті Харківської мерії – марна справа. А Департамент інфраструктури, який відповідає за впровадження цієї важливої реформи, а також за організацію в місті пасажирських перевезень, навіть не має свого сайту. Це при тому, що згаданий Департамент є головним розпорядником бюджетних коштів, які виділяються на розвиток транспортної інфраструктури Харкова і щороку через нього проходять сотні мільйонів гривень.
